Красляни: історія, краса, апітерапія

Пізнаємо разом Приудайський край

Село Красляни має чималу історію, перша згадка про нього датується ще 1085 роком. Перші поселенці Краслян були жителями міста Красного, які оселилися в ярах після розгрому татарами цього міста. Село оточене полями, ярами та урвищами, на північному сході та півночі розташовані два неймовірно мальовничі ставки.
Відстань від міста Прилуки становить 25 км, автобусне сполучення 4 рази на тиждень або ж власним транспортом.
Екскурсійний маршрут передбачає 4 різноманітні, за своїм змістом, зупинки, кожна з яких розкриває наш край з історичної, пізнавальної, оздоровчої та розважальної сторони. Тривалість екскурсії близько 5 годин.
Екскурсійний маршрут розроблено учнями Прилуцької гімназії №5 ім. В. А. Затолокіна, головою Краслянської сільської ради Романом Миколайовичем Ювченком та родиною пасічників Олександром, Кристиною і Семеном Зубками. Під час розробки маршруту організатори орієнтувалися на різносторонній потенціал села та допитливість сучасних дітей до всього нового і цікавого. Тож, нумо подорожувати разом!!! Продовжити читання “Красляни: історія, краса, апітерапія”

Олександр Тесленко – лицар із Донецька з нашою кров’ю

Олександр Тесленко хоча і не народився на нашій землі, але безперечно нашу кров Марія Павлівна йому передала. Маємо і ми знати і пам’ятати цю чудову людину.

Лицар із Донецька

Наші знаменитості

На нашій мальовничій землі, до якої варто віднести звичайно ж і сусідні села Рибці і Лиски, виросло багато славних людей, якими пишається наш край.

Серед них такі як:

– Письменниця, урожениця с. Лиски Лісовська Марія Павлівна (1922 – 1981 рр.), авторка таких творів: „Скільки житиму любитиму” (перша книжка), повісті „На морі слідів не лишається”, „Крізь громовицю”. Спільні книги з Костем Тесленко: „Знайдеш крила”, „Різноцвіття”, „Відлуння серця”, „Незгасимі зірниці”.

Лісовська Марія Павлівна

– Герой Радянського Союзу, уроженець с. Рибці – Литовченко Микола Іванович (1919 – 1968 рр.). Звання Героя Радянського Союзу отримав у 1943 р. за форсування Дніпра.

Литовченко Микола Іванович

– Краєзнавець – Савон Олексій Антонович (1942 р. н.), уроженець с.Лиски, який займається дослідженням історії Прилуччини. Друкувався в газеті „Скарбниця”. Автор книг: „Матеріальна культура Прилуччини” – 2004 р. та інші.

Савон Олексій Антонович

Красляни, історія села

КРАСЛЯНИ – село Прилуцького району, центр сільради, якій підпорядковані села Рибці і Лиски. Розташоване на ріці Рибець (правій притоці ріки Удаю), за 25 км від райцентру і залізничної станції Прилуки. 260 дворів, 472 жителів (2000).

Красляни на карті

Вперше згадуються 1629 р. З початку 50-х років 17 століття Красляни входили до Полкової, з 1757 р. – до Переволочнянської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького повіту (1782-1923 рр), до Прилуцького району Прилуцького округу (1923-30 рр) і Чернігівської області (з 1932 р). Вільне військове село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче». На початку 1730-х років надане на ранг осавулу Генеральної військової артилерії Семену Каравці. Під час його володіння в селі 1737 р. було 8 господарств селян, 37 господарств козаків (20 виборних, 37 підпомічників) і 9 господарств козачих підсусідків. Через 3 роки селян в Краслянах зовсім не залишилось – вони, мабуть, переписалися в козаки; тоді ж у селі було «козачих винокурень 6 з 7-ма казанами».
Пізніше (1753 р) знову з’явилися селяни – 4 двори і З бездворові хати, у відомості 1764 р. показані дрібні володіння, які виникли шляхом «скуплі»: генерального бунчужного Тарновського, титулярного радника А. Гуленка, війскового товариша Андрія та Івана Мазарак та інших. У відомості 1780 р. селян немає, а показані 42 хати підсусідків (козаків і різночинців). 1795 р. колишньому переволочнянському сотнику (1763-81 рр) бунчужному товаришу Ст. Ст. Лукомському належало в селі 127 душ; він тут і жив. 1797 р. налічувалось 570 душ чоловічої статі податкового населення. У ХІХ столітті поміщиками Краслян були спадкоємці Ст. Ст. Лукомського: Нил Степанович, Михайло, Микита та Степан Ниловичі. І нині в Краслянах зберігся ставок, який називають «Лукомський». Дерев’яна Миколаївська церква, споруджена 1754 р., поновлена 1821 р. (перша церква збудована до 1730 р). 1859 р. – 145 дворів, 1019 жителів. У 1861-66 рр. селяни Краслян підпорядковані Переволочнянському Волосному правлінню тимчасово-зобов’язаних селян, а козаки – Переволочнянському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.
Після реорганізації волостей Красляни 1867 р. увійшли до Переволочнянської волості 2-го стану. 1886 р. – 28 дворів селян-власників, які входили до двох сільських громад (Лукомська 1-а, Шпикітерівська), 160 дворів козаків, 4 двори міщан та інших, 204 хати, 1075 жителів; діяли: церква, однокласна жіноча церковнопарафіяльна школа, шинок, 15 вітряків, олійниця. 1910 р. (разом з хутором Войтинівщина) – 192 господарств, з них козаків- 150, селян – 29, інших непривілейованих – 2, привілейованих – 11, налічувалось 1245 жителів, у тому числі 5 теслярів, 5 кравців, 1 швець, 2 столярі, 3 ковалі, 1 слюсар, 49 ткачів, 1 візник, 23 поденники, 8 займалися інтелігентними та 65 – іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. 2036 десятин придатної землі.
Діяли: дерев’яна Миколаївська церква (закрита за радянської влади), земське початкове однокласне училище (1910 р.), в якому навчалося 55 хлопчиків та 27 дівчат (1912 р.), жіноча церковнопарафіяльна школа. У 1925-30 pоках Красляни – центр сільради. 1925 р. – 266 дворів, 1424 жителів (разом з хутором Войтинівщиною); 1930 р. – 265 дворів, 1372 жителів; 1944 р.- 281 двір, 830 жителів; у колгоспі «7-й з’їзд Рад» діяла кузня, теслярська майстерня, вітряк. До 1951 р. в Краслянах було 2 артілі: ім. «7 з’їзду Рад» та «Заповіт Ілліча». Перша об’єднувала 126 дворів (180 чоловік працездатних), мала 1142,5 га землі (689,5 га ріллі), коней 47, великої рогатої худоби – 134. Друга артіль об’єднувала 150 дворів (208 чоловік працездатних), мала 1183,9 га землі (703 га ріллі), коней – 56, великої рогатої худоби – 142. 1951 р. ці дві артілі об’єднані з артіллю імені Димитрова (Рибці) в один колгосп ім. Димитрова, після чого стало 414 дворів (671 чоловік працездатних), 3498 га землі (2064 га ріллі), коней – 141, великої рогатої худоби – 415. 1958 р. до цього колгоспу приєднано колгосп «Борців Революції» (Лиски). 1961 р. в школі-восьмирічці навчалося 179 учнів (14 працівників). 1970 р. в колгоспі налічувалось 16 автомашин, 20 тракторів, 6 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 1156, свиней – 1856, овець – 262. 1971 р. – 282 двори, 799 жителів. 1975 р. до колгоспу ім. Димитрова приєднано ще й колгосп «Більшовик» (Подище), при цьому він отримав назву «Зоря». А 1977 р. його перетворено в ефіроолійний радгосп «Зоря». 1990 р. в радгоспі налічувалось 52 автомашини, 31 трактор, 15 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 2187, свиней – 809, коней – 102, овець – 3712. Пізніше Подищенський відділок відокремився в самостійний радгосп «Подищанський». 1996 р. в Краслянах містилася центральна садиба ефіроолійного колективного сільсько-господарського підприємства «Зоря» (з 15.02.1996 р.) з відділеннями в селах Лиски і Рибці, яка спеціалізувалася на вирощуванні м’яти, кропу. Підприємство мало 4906 га землі (2142,9 га орної), ефіроолійний завод, млин, налічувалось 34 автомашини, 18 тракторів, 6 комбайнів, а також великої рогатої худоби – 874, свиней – 200, коней – 32, овець – 1019. У селі – відділення зв’язку, АТС (1978 р.), філіал відділення Ощадбанку, середня школа (76 учнів, 19 педпрацівників; 1994 р.) з спортзалом, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок (17 дітей), Будинок культури на 300 місць, 2 бібліотеки (10,5 тис. од. зб.), діюча Свято-Миколаївська церква (з 1994 р.), Будинок побуту (1995 р.), кафе, 2 магазини. З 1999 р. проводиться приватизація земель і майна колективного господарства.
1970 р. споруджено меморіальний комплекс на честь воїнів-односельців, які полягли (138 чол.) на фронтах Великої Вітчизняної війни; 1965 р. встановлено надгробки на 5 братських могилах воїнів і партизанів, загиблих під час війни в 1941-1943 рр. Біля Краслян виявлено курганний могильник періоду Київської Русі (ХІ-ХІІ ст.). У Краслянах знайдено залишки стародавнього рову, бронзові наконечники стріл, бронзовий жіночий браслет. Красляни з’єднані дорогами з твердим покриттям з автотрасами Київ-Суми (10 км), Прилуки- Варва (12 км), а також з селом Рибцями (З км) і в 1970 – 72 роках з селищем Ладан (12,5 км).

Свято-Миколаївська церква (фото Г.Ярмоленко)
Будинок культури (фото Г.Ярмоленко)